ЗВЕРНЕННЯ СЕЛИЩНОГО ГОЛОВИ З НАГОДИ ДНЯ ПАМ''ЯТІ ЖЕРТВ ГОЛОДОМОРІВ
Шановна громадо!
25 листопада Україна відзначає сумну дату своєї трагічної історії – День пам’яті жертв голодоморів, що прокотилися Україною трьома потужними хвилями, зокрема найстрашнішого – Голодомору 1932–1933 років. Це масштабна національна трагедія, що забрала тисячі життів українців, це незагоєна фізична і духовна рана українського народу, яка пекучим болем пронизує пам’ять багатьох поколінь.
Досі не віриться, що таке могло бути в Україні, яка в усі часи славилася щедрими врожаями на зерно. І ось раптово зник хліб, люди залишились без зернини…
Дуже важливо сьогодні, щоб усі ми усвідомлювали – події 1932-1933 років не були випадковістю чи фатальним збігом обставин. Це була спланована акція. Українську націю хотіли зломити, залякати, поставити на коліна, винищити. Правду про Голодомор кілька десятирічь замовчували та викривляли. Проте вона жила в пам’яті тих, хто пережив цю трагедію, у творах українських письменників, що не злякалися писати правду тоді, коли за це можна було заплатити своїм життям. Ця пам’ять жива й досі, і наше завдання в тому, щоб про Голодомор знали й прийдешні покоління.
Вшануймо пам’ять мільйонів синів і доньок України, мільйонів невинних людей - наших земляків, без жалю винищених Голодомором! Запалімо свічі пам’яті за тими, хто загинув голодною смертю, став жертвою репресій тоталітарного режиму. Нехай Господь Бог ніколи більше не допустить такого лиха і нехай земля буде пухом для усіх спочилих жертв голодоморів!
На площі біля пам'ятника Тараса Шевченка відбулась загальноукраїнська хвилина мовчання та панахида за усіма кого закатували впродовж 1921-1922, 1932-1933, 1946-1947 років.
Вічна пам'ять загиблим і вічна слава Україні!
З повагою, селищний голова
Михайло ПОПЕЛИЧ
