Селекція та насінництво картоплі – база для стабільного врожаю

Дата: 17.04.2024 16:38

Кількість переглядів: 69

      Селекція та насінництво картоплі – база для стабільного врожаю

За три­ва­ло­го періоду ре­про­ду­ку­ван­ня кар­топлі якісні ха­рак­те­ри­с­ти­ки на­сіннєво­го ма­теріалу по­сту­по­во або швид­ко (за­леж­но від кліма­тич­них та тех­но­логічних умов ви­ро­щу­ван­ня) по­гіршу­ють­ся. Зни­жен­ня вро­жай­ності кар­топлі в про­цесі її ре­про­ду­ку­ван­ня пов’яза­не з ве­ге­та­тив­ним спо­со­бом розмно­жен­ня — у буль­бах на­ко­пи­чуєть­ся і розмно­жується інфекція (го­ло­вним чи­ном вірус­на), яка пе­ре­дається до на­ступ­но­го по­коління, насіннєвий ма­те­ріал фізіологічно старіє і втра­чає про­дук­тивність. Зрозуміло, що без селекції – науки про методи створення нових і поліпшення існуючих сортів рослин необійтись.

Основною складовою системи насінництва картоплі є оригінальне і елітне насінництво, оскільки реалізація потенціалу сорту можлива лише на основі високопродуктивного садивного матеріалу. Це є надзвичайно важливо, тому що культура картоплі базується на вегетативному розмноженні і потребує постійного сортооновлення і сортозаміни. Характерною особливістю сучасного інноваційного розвитку насінництва картоплі є виробництво садивного матеріалу нових високопродуктивних сортів, які відзначаються підвищеною адаптивною здатністю в певних ґрунтово-кліматичних та фітосанітарних умовах, а також їм властиві цінні господарські ознаки як основи передумов їхньої комерційної привабливості. Вирощування картоплі майже в усіх регіонах України сприяє створенню й впровадженню в виробництво великої кількості сортів вітчизняної селекції, які належать до різних груп стиглості, напрямів вирощування, а також мають різноманітний адаптивний потенціал до ґрунтово-кліматичних умов нашої країни.

Разом з тим велика кількість сортів, при створенні яких використовують різні методи та вихідні форми, потребує їх ретельного та багатостороннього вивчення в певному регіоні, оскільки сорт – дешевий і доступний засіб підвищення урожайності . Тобто за таких умов найбільш ефективний шлях рентабельного ведення картоплярства – використання високопродуктивного насіннєвого матеріалу сортів, що мають попит у виробництві в даних ґрунтово-кліматичних умовах. Таким садивним матеріалом є бульби високих репродукцій, отримані при розмноженні еліти, відтвореної на основі клонового добору або оздоровленого матеріалу. Водночас переважна більшість виробників картоплі використовує для садіння несертифікований матеріал багаторічних репродукцій, який значною мірою уражений вірусами, бактеріями і грибами. У першу чергу це пов΄язано з виробництвом недостатньої кількості еліти та практично відсутністю репродукційного насінництва, що гальмує використання нових сортів, які відзначаються високою врожайністю завдяки підвищеній стійкості до фітопатогенів та шкідників картоплі.

Після прид­бан­ня якісно­го насін­нєво­го ма­теріалу, з ме­тою підтри­ман­ня йо­го про­дук­тив­ності, потрібно ви­ко­ну­ва­ти ком­плекс за­ходів що­до збе­ре­жен­ня насіннєвої кар­топлі від швид­ко­го ви­ро­д­жен­ня.

Кар­топ­ля як рос­ли­на, що розмно­жується ве­ге­та­тив­но, над­зви­чай­но силь­но ре­а­гує на умо­ви ви­ро­щу­ван­ня, змі­ню­­ю­чи за­леж­но від них як уро­жай­ність, так і стійкість про­ти за­хво­рю­вань, на­сам­пе­ред вірус­них. Чис­ленні досліди з вив­чен­ня впли­ву умов ви­ро­щу­ван­ня на насіннєві якості кар­топлі по­ка­за­ли, що спри­ят­ливі для рос­ли­ни аг­ро­технічні та по­годні умо­ви по­зи­тив­но впли­ва­ють на якість рос­ли­ни в ре­про­дукціях. Вод­но­час різні по­ру­шен­ня в аг­ро­техніці ви­ро­щу­ван­ня та не­спри­ят­ливі ґрун­то­во-клі­ма­тичні умо­ви при­зво­дять до зни­жен­ня про­дук­тив­ності й інших яко­с­тей садів­но­го ма­теріалу, та­кож по­си­лю­ють сту­пінь різних форм ви­ро­д­жен­ня.

Для підтри­ман­ня цінних біологічних вла­с­ти­во­с­тей сор­ту за­сто­со­ву­ють спе­ціа­льні насінницькі за­хо­ди:

— відбір кра­щих рос­лин за буль­ба­ми та па­ро­ст­ка­ми, кло­но­вий добір;

— не­га­тив­ний відбір (ви­б­ра­ку­ван­ня хво­рих рос­лин);

— про­ве­ден­ня сор­то­вих і фіто­па­то­логічних про­чи­с­ток;

— ла­бо­ра­тор­на діаг­но­с­ти­ка при­хо­ва­ної інфекції та іден­тифікація хво­ро­би й ви­б­ра­ку­ван­ня хво­рих рос­лин;

— ізо­ляція на­са­д­жень насіннєвої кар­топлі від дже­рел інфіку­ван­ня (про­до­воль­чої кар­топлі, індивіду­аль­них го­родів, на­са­д­жень ово­че­вих, пар­ників, теп­лиць, бур’янів), а та­кож від пе­ре­нос­ників вірус­них та інших хво­роб;

— ви­ро­щу­ван­ня рос­лин за оп­ти­маль­них аг­ро­технічних умов, які спри­я­ють фор­му­ван­ню ви­со­ко­в­ро­жай­них бульб (не­ви­сокі до­зи азот­них до­б­рив та по­си­ле­не калійне жив­лен­ня рос­лин, зро­шен­ня, вап­ну­ван­ня кис­лих ґрунтів, на­уко­во-обґрун­то­ва­на сівозміна, ор­ганічні та си­де­ральні до­б­ри­ва, по­за­ко­ре­не­ве піджив­лен­ня мікро­е­ле­мен­та­ми, пе­ред­садівна яро­ви­зація насіннєвих бульб або повітря­ний обігрів, раннє садіння про­труєни­ми буль­ба­ми то­що;

— вне­сен­ня гербіцидів з ме­тою мінімалізації кількості про­ходів с/г зна­рядь у на­са­д­жен­нях, і тим са­мим змен­шен­ня трав­му­ван­ня рос­лин і пе­ре­не­сен­ня вірусів кар­топлі на здо­рові рос­ли­ни кон­такт­ним шля­хом;

— за­побіган­ня по­шко­д­жен­ню на­са­д­жень і бульб хво­ро­ба­ми та шкідни­ка­ми, об­при­с­ку­ван­ня на­са­д­жень інсектици­да­ми про­ти по­пе­лиць, по­чи­на­ю­чи від сходів кар­топлі до де­си­кації ба­дил­ля з інтер­ва­лом — кожні 8–10 днів;

— раннє ви­да­лен­ня ба­дил­ля — на по­чат­ку відми­ран­ня ба­дил­ля за на­яв­ності під ку­щем не менш як 70–75% бульб насіннєвої фракції (28–60 мм у найбільшо­му по­пе­реч­но­му діаметрі буль­би);

— зби­ран­ня не раніше ніж за 14 днів після зни­щен­ня ба­дил­ля кар­топлі.

Дов­говічність сор­ту за­ле­жить від умов ви­ро­щу­ван­ня. Кар­топ­ля на­ле­жить до рос­лин, кліти­ни яких ма­ють низь­кий ос­мо­тич­ний тиск, то­му во­на нестійка про­ти змін во­ло­гості. Не­ста­ча во­ло­ги, ви­сокі тем­пе­ра­ту­ри повітря при­швид­шу­ють ви­ро­д­жен­ня кар­топлі.

Прид­ба­ний сорт мож­на зро­би­ти не­при­дат­ним для по­даль­шо­го ви­ро­щу­ван­ня за рік і, на­впа­ки, за­без­пе­чи­ти умо­ви для йо­го три­ва­ло­го ви­ко­ри­с­тан­ня.

У ви­роб­ни­чих умо­вах та індивіду­аль­но­му сек­торі ви­роб­ництва для під­три­ман­ня якісних насінниць­ких ха­рак­те­ри­с­тик сор­ту потрібно за­сто­со­ву­ва­ти відби­ран­ня кра­щих рос­лин та бульб кар­топлі. І тому завданням сучасної селекції є створення високопродуктивних сортів адаптивних до різних ґрунтово-кліматичних умов вирощування з комплексною стійкістю проти хвороб, шкідників та придатних до механізованого збирання.

Характеристика рекомендованих для Закарпаття сортів картоплі

селекції  Інституту АР та РР  НААН України

Свалявська

занесено до державного реєстру з 2001 р.

Урожайність – 346 ц/га, товарність – 86%, вміст крохмалю – 20%, вміст вітаміну „С” – 17 мг %, вміст білку – 2,2%, стійкість до вірусних хвороб – 8 балів, стійкість до фітофтори – 3 бали, смакові якості – 9 балів, потемніння м’якуша – 3 бали.

Ужгородська

занесено до державного реєстру з 2005 р.

Урожайність – 378 ц/га, товарність – 88%, вміст крохмалю – 20%, вміст вітаміну „С” – 17 мг %, вміст білку – 2,2%, стійкість до вірусних хвороб – 7 балів, стійкість до фітофтори – 7 балів, смакові якості – 9 балів,  потемніння  м’якуша – 2 бали.

Мукачівська

випробовується в державному сортовипробовуванні з 2006 р.

Урожайність – 446 ц/га, товарність – 94%, вміст крохмалю – 15%, вміст вітаміну „С” – 21 мг %, вміст білку – 2%, стійкість до вірусних хвороб – 8 балів, стійкість до фітофтори – 8 балів, смакові якості – 9 балів,  потемніння  м’якуша – 0 балів.

Городенківська

занесено до державного реєстру з 2018 р.

Урожайність – 320 ц/га, товарність – 88%, вміст крохмалю – 18%, вміст вітаміну „С” – 17 мг %, вміст білку – 2,2%, стійкість до вірусних хвороб – 8 балів, стійкість до фітофтори – 7 балів, смакові якості – 9 балів, потемніння м’якуша – 2 бали.

Характеристика рекомендованих для Закарпаття сортів картоплі

Інституту картоплярства НААН України

Слов’янка

занесено до державного реєстру з 1999 р.

Урожайність – 500-520 ц/га, вміст крохмалю – 12-13%, смакові якості – задовільні. Морфологічні ознаки – бульби продовгувато-овальні, рожеві, шкірка гладенька м’якуш кремовий. Кущ високий, прямостоячий, сильнооблистнений, стебла гіллясті, лестки великі, світло-зелені, віночок квітки червоно-фіолетовий. Стійкість проти хвороб і шкідників – стійкий проти картопляної нематоди; відносно стійкий проти фітофторозу, фузаріозу і вірусних хвороб.

Тетерів

занесено до державного реєстру з 1999 р.

Урожайність – 400-450 ц/га, вміст крохмалю – 15-16%, смакові якості – добрі. Морфологічні ознаки – бульби рожеві, м’якуш білий. Кущ високий, прямостоячий, сильнооблистнений, стебла слабогіллясті, лестки середнього розміру, темно-зелені, віночок квітки червоно-фіолетовий. Стійкість проти хвороб і шкідників –стійкий проти фітофторозу, стеблової нематоди, кільцевої гнилизни та вірусних хвороб.

Фантазія

занесено до державного реєстру з 2001 р.

Урожайність – 450-485 ц/га, вміст крохмалю – 18-19%, смакові якості – добрі. Морфологічні ознаки – бульби овальні, рожеві; м’якуш білий. Кущ середньої висоти, напіврозлогий, сильнооблистнений, стебла слабогіллясті, лестки великі, темно-зелені, віночок квітки червоно-фіолетовий. Стійкість проти хвороб і шкідників – стійкий проти нематоди; відносно стійкий проти фітофторозу та кільцевої гнилі.

Червона рута

занесено до державного реєстру з 2005 р.

Урожайність – 430 ц/га, вміст крохмалю – 19-20%, смакові якості – добрі. Морфологічні ознаки – бульби коротко-овальні, рожеві; вічка неглибокі, м’якуш білий. Маса товарної бульби 90-98г. Кущ високий, прямостоячий, стебла товсті, без антоціанового забарвлення. Лестки середнього розміру.  Інтенсивність цвітіння низька, віночок квітки червоно-фіолетовий. Стійкість проти хвороб і шкідників – стійкий проти фітофторозу, альтернаріозу, мокрої гнилі, стеблової нематоди.

                                         Відділ контролю в насінництві та розсадництві

« повернутися