ІНФОРМАЦІЯ ВІД БЮРО ПРАВОВОЇ ДОПОМОГИ
Військова служба є державною службою особливого характеру, яка полягає у професійній діяльності придатних до неї за станом здоров’я і віком громадян України, іноземців та осіб без громадянства, пов’язаній із обороною України, її незалежності та територіальної цілісності. Час проходження військової служби зараховується громадянам України до їх страхового стажу, стажу роботи, стажу роботи за спеціальністю, а також до стажу державної служби (ст.2 Закону України «Про військовий обов’язок і військову службу»).
Військовослужбовець, призваний на військову службу, має письмово сповістити про це роботодавця. Писати заяви про відпустки, звільнення в жодному разі не потрібно. На період служби за працівником зберігається посада і середній заробіток! Це передбачено статтею 119 Кодексу Законів про працю України.
Якщо працівника призвали на військову службу, та він повідомив про це свого роботодавця, останньому необхідно видати наказ про увільнення працівника від роботи зі збереженням середнього заробітку, місця роботи та посади (стаття 119 КЗпП), після отримання відповідних підтверджуючих документів.
Військовослужбовець, призваний на військову службу– повинен повідомити про призов на військову службу та додати копію документа з військкомату.
До трудової книжки запис про увільнення працівника у зв’язку із призовом на військову службу не вноситься.
Таким працівникам здійснюється виплата грошового забезпечення за рахунок коштів Державного бюджету України, відповідно до Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей» (частина третя статті 119 КЗпП).
Так,працівник отримує грошове забезпечення як військовий і отримує зарплату в розмірі середнього заробітку за місцем роботи.
У частині сьомій статті 41 Кодексу України про адміністративні правопорушення встановлено адміністративну відповідальність за порушення гарантій та пільг працівникам, які залучаються до виконання обов’язків, передбачених Законами «Про військовий обов’язок і військову службу», про мобілізаційну підготовку та мобілізацію.
Порушення вимог законодавства про працю та про охорону праці тягнуть за собою накладення штрафу на посадових осіб підприємств, установ і організацій незалежно від форми власності та громадян – суб’єктів підприємницької діяльності від тридцяти до ста неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.
Воловецьке бюро правової допомоги
